Нормативно-правова база

Нормативні документи

Закони України

Закон України "Про освіту"

Закон України "Про загальну середню освіту"                

Закон України "Про охорону праці"

Нормативні положення

Положення про державну підсумкову атестацію учнів

Положення про нагородження золотою та срібною медаллю

Положення про нагородження похвальним листом та похвальною грамотою

Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу

Положення про раду загальноосвітнього навчального закладу

Типове положення про атестацію педагогічних працівників України

Положення про Всеукраїнські олімпіади конкурс МАН

Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності

Методичні рекомендації 

вчителям історії та суспільствознавчих дисциплін

у 2015-2016 н.р.

    При вивченні історії та суспільствознавчих дисциплін  у 2015-2016 навчальному році вчителі повинні керуватися Листом Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 № 1/9-305. Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у цьому навчальному році викладені у додатку №3 до згаданого Листа. 

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).

      Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.

Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.

Історія

    У 2015-2016 навчальному році залишаються чинними дві програми для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів: «Історія України. Вступ до історії» (К., «Перун», 2005 р.) та  «Історія України (Вступ до  історії) (К., Видавничий дім «Освіта», 2013 р.).  Навчальні заклади, які оберуть програму затверджену в 2004 р., можуть користуватись  підручниками, що вийшли друком у 2005 та 2010 роках: «Вступ до історії України» автора В. Мисана та «Вступ до історії України» авторів В. Власова, О. Данилевської.

  Навчальні заклади, які працюватимуть за програмою затвердженою у 2012 р. користуватимуться підручниками, що вийшли друком у 2013 році: «Історія України (Вступ до  історії)» авторів О. Пометун, І. Костюк І., Ю. Малієнко та «Історія України (Вступ до  історії)» автора  В. Власова.

    Чинними для учнів 6-7 класів є  програми «Всесвітня історія. Історія України», (Київ. Видавничий дім «Освіта», 2013 р.), (із змінами внесеними у 2015 р.).

На Міністерства освіти і науки України від 06.02.2015 № 100 «Про виконання наказу розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій. 

       У новій редакції програми з історії України для 7 класу змінено назви розділів. Так розділ І. «Виникнення та становлення Київської Русі» змінено на «Виникнення та становлення Русі-України». Відповідно по тексту термін «Київська Русь» замінено на «Русь-Україна».  Також зазнали змін назви і текст ІІ і ІІІ розділів.

    У програмі зі всесвітньої історії для 7 класу збережено основні  структурні  одиниці програми 2013 року: вступні (2 – повторення і вступ), практичні заняття, узагальнення. Натомість вилучено оглядові уроки. За рахунок  змісту скорочено  тему «Середньовічне місто»: з двох уроків – до одного, тему «Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ»  з двох уроків – до одного. Теми «Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки», «Житло, одяг, сім’я» – об’єднано зі спорідненими темами.

     Змінено теми окремих практичних занять: тему «Походи вікінгів та їх завоювання»  – на «Наслідки Хрестових походів»; тему «Християнські храми у житті середньовічних європейців» – на «Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента».

Окремі уроки перенесено в інші теми, зокрема переструктуровано такі уроки: «Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна. І Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд»; «Священна Римська імперія,  Італія, Іспанія у Середні віки»; «Китай часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури»; «Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури».

      У процесі планування уроків під час викладання історії України та всесвітньої історії в  7 класах варто звернути увагу на те, що за чинною програмою у деяких темах подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови. Вчителю необхідно надавати учням можливість дізнаватися більше про історичні факти, що визначають епоху, є основними, найсуттєвішими та створюють узагальнену картину минулого, формувати в них розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, розуміння руху суспільства та історичного прогресу.

    У 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів  навчання здійснюватиметься за програмами «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи» (К., «Перун», 2005 р.), (із внесеними у 2009 р. змінами).

      Для 10-11 класів (рівень стандарту та академічний рівень) залишаються чинними програми «Історія України. 10-11 класи» (52 год на рік, 1,5 год на тиждень), (із внесеними у 2014 р. змінами), «Всесвітня історія. 10-11 класи» (35 год на рік, 1 година на тиждень. Для класів історичного профілю є чинними програми «Історія України. 10-11 класи» (140 год на рік, 4 год на тиждень), (К., «Поліграфкнига», 2010 р.), (із внесеними у 2014 р. змінами) та «Всесвітня історія. 10-11 класи» (105 годин на рік, 3 год на тиждень), (К., «Поліграфкнига», 2010 р.).

         Зміни, внесені 2014 р. в програму з історії України для 10-11 класів: 

- Тема «Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні    (1929-1938 рр.)» - додано «Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу»;

- Тема «Україна в роки другої світової війни (1939-1945 рр.). Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.)» - додано  «Проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.»;

-  Тема «Україна в перші повоєнні роки 1945 - початок 50-х рр.)» - додано «Національно-визвольний   рух 1944 -1954 рр.»

- Тема «Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина  50-х-середина 60-х рр.)» - додано «Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах 1953 – 1954 рр. ХХ з’їзд КПРС і початок лібералізації». Також програму доповнено персоналіями  Л. Лук’яненко, І. Кандиба, А. Горська, В. Чорновіл,  І. Дзюба та ін. 

      При вивченні теми «Голодомор 1932-1933 рр.» потрібно керуватись  Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №50, ст. 504), де «Голодомор визнається актом  геноциду Українського народу як наслідок  зумисних дій  тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямованих на масове знищення частини українського та  інших народів  колишнього СРСР».

При вивченні в 11 класі тем пов’язаних з сучасною історією України вчителі та учні обов’язково повинні використовувати науково-методичні матеріали «Революція Гідності та агресія Росії проти України»: 

http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/educational-programs/ 

https://www.ippo.edu.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=316&Itemid=107

      Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників: атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події. Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.

Теми «Наш край»

    При розгляді тем «Наш край» з історії України необхідно враховувати, що учні повинні вивчати на відповідних уроках історію області, адміністративного району та населеного пункту. Перевагою при вивченні місцевої  історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Робота в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумаченню та визначенню їх місця у більш широкому історичному контексті.

Права та обов’язки учнів

Учні мають право:

- на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних та позакласних занять;

- на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною та лікувально-оздоровчою базою навчального закладу;

- на доступ до інформації з усіх галузей знань;

- брати участь у різних видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

- брати участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу;

- брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів (вихованців);

- брати участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;

- на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують права або принижують їх честь, гідність;

- на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;

- на відпочинок під час перерв, в неділю, святкові та канікулярні дні.

Учні зобов’язані:

- оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, підвищувати загальнокультурний рівень;

- дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку;

- бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;

- дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;

- брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством;

- дотримуватися правил особистої гігієни;

- піклуватися про своє здоров’я і безпеку свого життя і однокласників;

- дотримуватись чистоти і порядку в приміщенні та на території закладу;

- діяти на благо навчального закладу, піклуватися про честь і авторитет установи;

- дотримуватись правил співдружності (поважати погляди та переконання інших людей, поважати жінок, дівчат, працівників навчального закладу, піклуватись про батьків, допомагати їм у веденні домашнього господарства);

- дотримуватися ділового стилю одягу;

- займатись самообслуговуванням, брати участь у суспільно-корисній праці з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей, нормативів та вимог гігієни.

Учням забороняється:

- допускати прояви грубості, вульгарності;

- палити у приміщеннях і на території навчального закладу;

- використовувати петарди;

- вживати алкогольні вироби, наркотичні та токсичні речовини;

- псувати державне, громадське та особисте майно.

Заохочення і покарання учнів:

Учні, які відзначилися у навчанні, праці заохочуються подякою з занесенням до особової справи, Похвальним листом „За відмінні успіхи у навчанні”, Похвальною грамотою „За особливі успіхи у вивченні окремих предметів”, цінними подарунками, туристичними путівками тощо.

По закінченні школи учні, які мають високий рівень навчальних досягнень, нагороджуються Похвальними грамотами, золотими і срібними медалями.

За рішенням виконкому для учнів, які мають високий рівень навчальних досягнень, та переможців олімпіад встановлюються учнівські стипендії.

У випадку порушення норм і правил поведінки, псування шкільного майна, навчального обладнання, не виконання внутрішнього розпорядку школи до учнів можуть застосовуватися такі міри дисциплінарного покарання:

- зауваження вчителя;

- зауваження чи догана директора школи;

- догана директора школи у присутності всіх учнів;

- направлення подання щодо порушника до підрозділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх для вирішення питання про притягнення батьків (осіб, що їх замінюють) до адміністративної відповідальності та взяття на профілактичний облік у встановленому Законодавством порядку;

- клопотання про позбавлення учня статусу школяра, виключення зі школи.

Рішення про позбавлення статусу школяра приймається на загальних зборах колективу з урахуванням думки органів учнівського самоврядування, громадської думки та погодження із відділом у справах сім’ї та молоді.

Учні, які порушили адміністративне право або вчинили злочин, за поданням правових органів ставляться на облік, як правопорушники, а в разі притягнення до кримінальної відповідальності – виключаються зі школи.

За нанесення умисних матеріальних збитків майну чи обладнанню учнями матеріальну відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють.